Гайд по тарифам Трампа для інвесторів: Приготуйтеся до ризиків та можливостей у 2025 році
2 квітня 2025 року адміністрація Трампа оголосила про введення безпрецедентних імпортних мит, що зачіпають майже всіх торговельних партнерів США. Розмір так званих "взаємних" мит для кожної країни розрахований на основі торговельного дефіциту зі США і варіюється від 10% до 50%. А середня ефективна ставка тарифів досягла 22% — максимуму з 1910 року.
Penn Wharton Budget Model (PWBM) прогнозує, що мита Трампа знизять ВВП приблизно на 8% і заробітну плату на 7%. Домогосподарство із середнім доходом зіткнеться з загальними втратами в розмірі 58 тисяч доларів. Ці втрати вдвічі перевищують еквівалентне за доходами для федерального бюджету підвищення корпоративного податку з 21% до 36%, який вважається вкрай спотворюючим економіку податком.
Ця радикальна тарифна політика розриває сімдесятирічний тренд на лібералізацію торгівлі і вже викликала обвал на фондових ринках. Тривожні паралелі з митами Смута-Хоулі 1930 року, що посилили, на думку багатьох економістів, Велику депресію. При цьому механізм розрахунку торговельних мит Трампа викликає питання — є ознаки його генерації штучним інтелектом без урахування економічних реалій.
Хоча 9 квітня Трамп оголосив 90-денну паузу перед введенням мит для всіх, крім Китаю, якому він підвищив їх до 145%, очевидно, що тарифна війна з нами надовго. На момент написання статті остаточні ставки для кожної країни невідомі, оскільки ситуація змінюється за примхою однієї людини, але оцінити нову реальність вже можна. Цим ми і займемося в даній статті.
Що таке мита і як вони працюють?
Митні збори — це податки, які держава встановлює на імпортні товари. Коли компанія ввозить товари з-за кордону, вона повинна сплатити певний відсоток від їхньої вартості до скарбниці імпортуючої країни. Наприклад, при 20% миті на телевізори, компанія, що ввозить телевізор вартістю $1000, сплатить державі $200 митного збору.
Мита виконують три функції:
- поповнюють державний бюджет
- захищають місцевих виробників від іноземної конкуренції
- служать інструментом міжнародної політики
Коли країна підвищує мита, імпортні товари дорожчають, що потенційно переключає споживачів на місцеву продукцію. Одночасно це створює інфляційний тиск, оскільки підвищення цін на імпорт часто призводить до загального зростання споживчих цін.
Історичний тарифний тренд
- Історично митні збори в XIX столітті в США та інших країнах могли перевищувати 50%, коли вони були основним джерелом доходів федерального бюджету.
- З початку XX століття спостерігалося поступове зниження мит як у США, так і в усьому світі, тенденція прискорилася після Другої Світової Війни.
- Остання велика тарифна кампанія США — закон Смута-Хоулі 1930 року, який підняв мита на більш ніж 20 000 імпортних товарів до рекордних рівнів і вважається однією з причин посилення Великої депресії.
- З кінця 1990-х спостерігалося зростання нетарифних протекціоністських заходів
- Поточні мита Трампа доводять ефективну тарифну ставку до приблизно 22% — максимум з 1910 року.
Тарифна стратегія Трампа
Тарифна політика адміністрації Трампа переслідує чотири основні цілі:
- Поповнення федерального бюджету та скорочення державного боргу США, який перевищив 36 трильйонів доларів
- Відновлення промислового потенціалу США
- Створення переговорної позиції для укладання більш вигідних двосторонніх торговельних угод
- Зниження торговельного дефіциту США, який вже кілька десятиліть залишається стабільно високим
Мита Дональда Трампа називаються "взаємними" і розраховуються на основі торговельного дефіциту США з кожною країною. Чим більший дисбаланс у торгівлі, тим вище мито.
Особливості:
- Враховується лише торгівля товарами, а торгівля послугами (де США мають профіцит) ігнорується.
- Виведені окремі категорії товарів, наприклад, напівпровідники та критично важливі для американських виробничих ланцюжків високотехнологічні компоненти.
- Ставки варіюються від 10% до 50%, зачіпаючи основних торговельних партнерів: Китай (спочатку 34%), Тайвань (32%), Південна Корея, Японія та більшість країн Євросоюзу. Є й незвичайні випадки, наприклад, Лесото з 50% митом переважно через експорт алмазів, або Індонезія з 37% митом через переважно сировинний експорт.
- Виключені з-під дії нових мит Канада і Мексика (партнери по торговельній угоді USMCA) та Росія (яка вже перебуває під санкціями).
Приклад:Якщо країна експортує до США товарів на $257 млн, а імпортує американських товарів лише на $7 млн, то створюється дефіцит у $250 млн. Відношення цього дефіциту до загального експорту країни (250/257 ≈ 97%) використовується для визначення мита, в даному випадку близько 50%.
Проблеми та суперечності тарифної політики Трампа
По-перше, варто зазначити, що адміністрація Трампа зіткнулася з класичним економічним протиріччям, відомим як парадокс Тріффіна:
- З одного боку, США зацікавлені в збереженні долара як світової резервної валюти та статусу постачальника "безпечних активів".
- З іншого боку, Трамп прагне підвищити конкурентоспроможність американського експорту.
Проблема тут в тому, що ці цілі взаємовиключні:
- Статус резервної валюти неминуче призводить до зміцнення долара.
- Сильний долар робить американський експорт дорожчим і менш конкурентоспроможним.
При цьому Трамп одночасно загрожує країнам БРІКС санкціями за спроби створити альтернативу долару і скаржиться, що долар занадто сильний — що являє собою пряме логічне протиріччя.
Методологічні вади розрахунку мит
- Ігнорування торгівлі послугами. При розрахунку дефіциту враховується тільки торгівля товарами, хоча США мають значний профіцит у торгівлі послугами. Це призводить до спотвореної картини торговельного балансу і необґрунтовано завищує тарифи.
- Брак економічного аналізу. Мита розраховуються автоматично за формулою, що не враховує специфіку економічних відносин з конкретними країнами, історично сформовані торговельні зв'язки та стратегічні інтереси.
- Відсутність галузевої диференціації. Однакові мита застосовуються до всіх товарів з країни, незалежно від їхньої стратегічної важливості для американської економіки або ступеня залежності від цих поставок.
Ознаки некомпетентності та штучного інтелекту в розробці тарифної політики
- Структурні аномалії в списку країн — порядок країн не слідує ні алфавіту, ні обсягу торгівлі, ні географічному принципу, що характерно для невідредагованих висновків ШІ.
- Схожість із шаблонними відповідями нейромереж при тестуванні подібних запитів у ChatGPT та аналогічних системах.
- Некоректне застосування економічних моделей, включаючи неправильне застосування коефіцієнта φ (фі), що використовується для оцінки переносу мит на внутрішні ціни.
- Псевдонаукове обґрунтування з використанням наукоподібних формул з грецькими літерами, які економічно безглузді, але виглядають переконливо для непрофесіонала.
- Посилання на неіснуючі дослідження, биті посилання та некоректна інтерпретація існуючих наукових робіт.
Розрив між політичною риторикою та економічною реальністю
- Суперечливі заяви щодо торгівлі та мит, які часто змінюються день від дня.
- Мінлива позиція щодо торговельних партнерів, що змінюється залежно від останніх новин чи особистих зустрічей.
- Проблеми з розумінням базових принципів міжнародної торгівлі, що проявляються в публічних заявах.
- Зловживання надзвичайними повноваженнями — використання закону 1977 року, що дозволяє президенту вводити мита в "надзвичайних обставинах", для вирішення хронічної проблеми торговельного дефіциту, що існує десятиліттями.
Історичний досвід мит
Історія знає чимало прикладів масштабної зміни тарифної політики, і ці випадки дають цінні уроки про потенційні наслідки нинішніх мит Трампа.
Тарифи Смута-Хоулі та поглиблення Великої депресії
Найбільш тривожну історичну паралель для самих США представляє закон Смута-Хоулі 1930 року, який різко підняв імпортні мита в США на початку Великої депресії. Ось яку оцінку дає економіст Томас Соуелл:
"Тарифи Смута-Хоулі мали більше значення для Великої депресії, ніж крах фондового ринку в 1929 році. Безробіття ніколи не досягало двозначних значень у жоден із 12 місяців після краху фондового ринку в жовтні 1929 року, але через 6 місяців після введення тарифів Смута-Хоулі воно досягло двозначних значень і залишалося на цьому рівні протягом десятиліття. Коли ви починаєте торговельну війну, як і будь-яку іншу війну, ви не знаєте, де в підсумку опинитеся."
Наслідки виявилися катастрофічними:
- Торговельні партнери ввели у відповідь мита
- Світова торгівля скоротилася на 66% протягом кількох років
- Економічна криза поглибилась і поширилася по всьому світу
Угода Плаза (1985): валютна координація замість тарифів
У 1985 році США зіткнулися з подібним рівнем торговельного дефіциту. Тоді замість фактичного введення мит країни "Великої п'ятірки" (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія) підписали Угоду Плаза про скоординоване зниження курсу долара.
Результати виявилися змішаними:
- США вдалося значно поліпшити свій торговельний баланс.
- Долар знецінився на 51% по відношенню до єни і на 40% до німецької марки за два роки.
- Для Японії наслідки виявилися руйнівними: штучне подорожчання єни призвело до формування колосальної бульбашки на ринку активів і її подальшого колапсу.
- Японська економіка увійшла в "втрачене десятиліття" стагнації.
На укладення подібної угоди може розраховувати Дональд Трамп, і повторення наслідків подібної угоди побоюються багато країн-партнерів США.
Торговельна війна з Китаєм (2018-2020): експеримент з обмеженим успіхом
Перший термін Трампа вже включав експеримент з підвищенням мит, переважно спрямованих проти Китаю.
- Початково мита дійсно призвели до деякого скорочення дефіциту з Китаєм
- Однак цей ефект виявився тимчасовим і був значною мірою нівельований зміцненням долара
- Швидко виникли обхідні шляхи через треті країни (В'єтнам, Малайзію, Тайвань)
- Більша частина тарифного тягаря лягла на американських споживачів і компанії у вигляді підвищення цін
- Структурні проблеми торговельного балансу залишилися невирішеними
Чи можуть високі мита сприяти багатству та процвітанню?
Дональд Трамп обіцяє, що його тарифна політика призведе до нового золотого віку США, і американці "втомляться від перемог". Але чи можливо в принципі досягти багатства та процвітання, використовуючи високі мита як основний інструмент економічної політики? Економічна наука дає на це питання набагато складнішу відповідь, ніж припускає риторика адміністрації.
Вільна торгівля приводить до процвітання
Більшість економістів виходять з того, що вільна торгівля, а не протекціонізм, лежить в основі економічного процвітання.
- Дослідження Адама Сміта про природу багатств стверджує, що основою багатства є поділ праці та спеціалізація. Країни, як і окремі працівники, процвітають, коли зосереджуються на тому, що вони роблять найкраще. Але ця спеціалізація вимагає вільного обміну товарами.
- Теорія порівняльних переваг Рікардо демонструє, що навіть країна, яка відстає за продуктивністю у всіх галузях, може виграти від міжнародної торгівлі завдяки принципу порівняльних переваг. Торгівля створює ситуацію, коли виграють усі учасники, а не гру з нульовою сумою.
Емпіричний досвід не підтверджує, що високі мита ведуть до процвітання
- Періоди активного економічного зростання у світовій економіці зазвичай слідують за періодами лібералізації торгівлі.
- Країни, що обрали стратегії імпортозаміщення (Латинська Америка в середині XX століття), як правило, відставали від країн, орієнтованих на експорт (Східна Азія).
- Навіть успішні приклади використання тарифів (США в XIX столітті, Китай в останні десятиліття) поєднували протекціонізм з активною промисловою політикою та значними інвестиціями в інфраструктуру та людський капітал.
Коли протекціонізм може бути виправданий?
- Захист галузей, що розвиваються. Тимчасовий захист може дати галузям, що зароджуються, шанс вирости до рівня, на якому вони зможуть конкурувати на світовому ринку. Однак історичний досвід показує, що такий захист часто затягується і призводить до постійної неефективності.
- Міркування національної безпеки. Залежність від імпорту в сферах, критичних для безпеки (сталь, алюміній, напівпровідники, фармацевтика), може створювати стратегічні вразливості. Проте під цей аргумент часто намагаються підвести галузі, що не мають прямого відношення до безпеки.
- Оптимальний тариф. Великі економіки, такі як США, можуть впливати на світові ціни і теоретично отримувати вигоду з певного рівня тарифів. Однак це працює тільки за відсутності відповідних заходів з боку торговельних партнерів.
- Відповідь на нечесні торговельні практики. Торговельні бар'єри можуть бути виправдані як відповідь на субсидії, демпінг або інші дії інших країн, що спотворюють конкуренцію.
Потрібен баланс між відкритістю та захистом
Сучасний консенсус економістів полягає в тому, що ні абсолютна свобода торгівлі, ні радикальний протекціонізм не є оптимальною стратегією. Більш обґрунтованим видається збалансований підхід, який:
- Визнає переваги міжнародної спеціалізації та торгівлі
- Враховує соціальні та адаптаційні витрати, пов'язані з торговельними шоками
- Застосовує селективний захист у стратегічно важливих секторах
- Доповнює торговельну політику активною підтримкою освіти, досліджень, інфраструктури
Однак тарифна політика Трампа, з її всеосяжним характером та непродуманою методологією, не відповідає цьому і скоріше загрожує повторенням історичних помилок, ніж початком "золотого віку" американської економіки.
Наслідки тарифної політики Трампа
Спрогнозувати точні наслідки нової тарифної політики Трампа вкрай складно, оскільки залишається незрозумілим, наскільки президент блефує, використовуючи своє "Мистецтво угоди" для отримання кращих торговельних умов, і наскільки він дійсно готовий реалізувати заявлені заходи в повному обсязі. Тим не менш, ми можемо проаналізувати ймовірні наслідки в різних часових горизонтах.
Короткострокові ефекти (6-12 місяців)
- Інфляційний тиск. Економічні дослідження показують, що підвищення тарифів на 10% призводить до збільшення цін на товари для кінцевих споживачів на 0,44% через рік.
- Деформація споживчого вибору. Американці зіткнуться зі скороченням доступних споживчих опцій і будуть змушені переключатися на менш бажані (і потенційно менш якісні) альтернативи. Це значне, але важко вимірюване зниження добробуту.
- Відповідні заходи торговельних партнерів. Вже зараз ЄС, Китай та інші великі економіки заявили про підготовку симетричної відповіді на американські мита. Це створить додаткові проблеми для американських експортерів, які втратять конкурентоспроможність на зарубіжних ринках і будуть змушені шукати нові канали збуту.
Середньострокові ефекти (1-3 роки)
- Реструктуризація глобальних ланцюжків поставок. Бізнес почне пристосовуватися до нової реальності через створення складніших і часто менш ефективних ланцюжків поставок. З'являться "країни-коннектори", які будуть служити посередниками, що маскують походження товарів. Загальна ефективність світової торгівлі знизиться, що призведе до зростання витрат.
- Зміни в інвестиційних потоках. У США зростуть інвестиції в захищені тарифами сектори, створюючи ілюзію успіху протекціоністської політики. Одночасно знизяться прямі іноземні інвестиції в експортно-орієнтовані галузі США, а глобальні інвестиційні потоки будуть перенаправлені в країни, не зачеплені митами або такі, що мають привілейований доступ до американського ринку.
Довгострокові ефекти (3+ років)
- Зниження продуктивності. Історичний досвід показує, що протекціонізм зазвичай призводить до зниження загальної факторної продуктивності (TFP). Захищені від міжнародної конкуренції галузі втрачають стимули до інновацій та підвищення ефективності. Економіка в цілому позбавляється переваг міжнародної спеціалізації та розподілу праці.
- Геоекономічні зрушення. Мита Трампа можуть прискорити формування регіональних торговельних блоків, створення альтернативних США центрів економічного тяжіння і, в довгостроковій перспективі, ослаблення глобальної ролі долара.
- Структурні зміни в економіці США. Деякі промислові сектори можуть частково відновитися завдяки тарифному захисту. Однак одночасно постраждають експортні галузі та виробництва, залежні від імпортних компонентів. Загальний ефект на зайнятість та економічне зростання буде скоріше негативним.
Якщо більшість мит в підсумку не будуть введені або вони будуть швидко знижені після отримання поступок від торговельних партнерів, негативні наслідки можуть бути обмежені. Проте навіть у цьому випадку невизначеність і непередбачуваність американської торговельної політики вже самі по собі стають значущим фактором, який враховуватиметься бізнесом при прийнятті інвестиційних рішень, потенційно знижуючи довгострокову привабливість США як місця для ведення міжнародного бізнесу.
Що робити інвестору?
Тарифна політика Трампа створює нову економічну реальність з чіткими переможцями та програвшими. Для інвесторів це час як ризиків, так і можливостей.
На кого робити ставку: потенційні бенефіціари тарифів
1. Американські виробники, що конкурують з імпортом
- Сталеливарні та алюмінієві компанії (US Steel, Nucor, Alcoa)
- Виробники споживчих товарів з локалізованим виробництвом у США
- Компанії, що працюють у сфері промислового обладнання для внутрішнього ринку
2. Компанії з мінімальною залежністю від глобальних ланцюжків поставок
- Бізнеси з високим ступенем вертикальної інтеграції всередині США
- Підприємства, що використовують переважно місцеву сировину та компоненти
3. Компанії, що займаються розробкою та видобутком сировини в США
- Гірничодобувні компанії, особливо ті, що розробляють стратегічні метали
- Енергетичні компанії, орієнтовані на внутрішній ринок
Кого уникати: ймовірні програвші
1. Експортно-орієнтовані галузі, вразливі для відповідних тарифів
- Сільськогосподарські експортери (особливо соя, кукурудза, свинина)
- Boeing та його постачальники (аерокосмічна галузь особливо чутлива до торговельних війн)
- Виробники медичного обладнання з великою часткою експорту
2. Компанії з глобальними ланцюжками поставок
- Технологічні гіганти (Apple, Dell, HP), залежні від азійських комплектуючих
- Автовиробники, що використовують компоненти з багатьох країн
- Рітейлери, що продають переважно імпортні товари (Walmart, Target)
3. Міжнародні компанії з великою експозицією до американського ринку
- Європейські та азійські автовиробники
- Виробники електроніки та побутової техніки
- Компанії сектору предметів розкоші
Про Binaryx
Binaryx — це платформа токенізації нерухомості, яка працює згідно із законом Вайомінгу 2021 року (W.S. SF0038), перетворюючи об'єкти нерухомості на цифрові токени. Для кожного об'єкта Binaryx створює спеціальне ТОВ у Вайомінгу, яке випускає токени на блокчейні. Коли ви купуєте ці токени, ви стаєте співвласником ТОВ, яке володіє нерухомістю, з усіма правами власності, захищеними законодавством штату.
Хочете дізнатися більше про Binaryx? Ознайомтеся з цими статтями:
-min.jpg)
